Золетіл (Zoletil) 100 – загальний анестетик дисоціативної дії

Склад лікарського засобу

Лікарський засіб у формі ліофілізованого порошку для ін’єкцій білого або світло-жовтого кольору в комплекті з розчинником (вода для ін’єкцій) випускається в скляних флаконах, закупорених хлорбутаноловимі пробками і загорнених алюмінієвими ковпачками.

Кожен флакон містить в якості діючої речовини: 250 мг тілетаміна гідрохлориду та 250 мг золазепама гідрохлориду. Допоміжні речовини – натрію сульфат і лактоза.

Фармакологічні властивості

Тілетамін – загальний анестетик дисоціативної дії, що викликає виражений аналгетичний ефект, але недостатнє розслаблення м’язів. Тілетамін не пригнічує глотковий, гортанний, кашльовий рефлекси, не пригнічує дихальну систему.

Золазепам пригнічує підкіркові області мозку, викликаючи анксиолітичну і седативну дії, розслаблює поперечносмугасту мускулатуру. Золазепам підсилює анестетичну дію тілетаміну. Він також запобігає судомам, викликані тілетаміном, покращує м’язову релаксацію і прискорює відновлення після наркозу.

Час настання анестезії після внутрішньом’язового введення індивідуально, тому після ін’єкції препарату слід встановити ретельне спостереження за твариною.

У кішок початок дії препарату після внутрішньом’язового введення відзначається через 1-7 хв. Тривалість анестезії залежить від дози, але максимальний ефект зазвичай спостерігається через 20-60 хв. Період відновлення після наркозу варіює від 1 до 5,5ч.

У собак початок дії препарату після внутрішньом’язового введення відзначається в середньому протягом 7,5 хв. Середня тривалість анестезії становить близько 30хв, період відновлення – до 4ч.

У разі передозування, а також у дуже молодих і старих тварин період відновлення більш тривалий. Діючі речовини Золетіла метаболізуються в печінці і виводяться з сечею.

Показання до застосування

Загальна анестезія при діагностичних процедурах і хірургічних втручаннях у кішок і собак.

Порядок застосування та дози

За 24 години до анестезії слід зняти з тварини антипаразитарний нашийник і витримати 12-ти годинну голодну дієту.

За 15 хв до введення препарату рекомендується підшкірно ввести атропіну сульфат в дозі: собакам – 0,1мг / кг маси тварини, кішкам – 0,05 мг / кг маси тварини.

Вміст флакона з порошком розвести розчинником. При внутрішньом’язовому введенні втрата випрямних рефлексів відбувається через 3-6 хв, при внутрішньовенному введенні – через 1 хв.

Внутрішньом’язове введення:

Собаки: клінічний огляд – 7-10мг / кг; короткочасна загальна анестезіяпри малих хірургічних втручаннях – 10-15 мг / кг; тривала загальна анестезія при великих і хворобливих хірургічних втручаннях – 15-25мг / кг.

Кішки: клінічний огляд – 10мг / кг; тривала загальна анестезія при великих і хворобливих хірургічних втручаннях – 15мг / кг.

Внутрішньовенне введення:

Собаки: клінічний огляд – 5 мг / кг; короткочасна загальна анестезіяпри малих хірургічних втручаннях – 7,5 мг / кг; тривала загальна анестезія при великих і хворобливих хірургічних втручаннях – 10мг / кг.

Кішки: клінічний огляд – 5 мг / кг; тривала загальна анестезія при великих і хворобливих хірургічних втручаннях – 7,5 мг / кг.

При необхідності золетил можна ввести повторно в дозі не перевищує 1 / 3-1 / 2 від початкової дози.

Золетил не володіє кумулятивною дією і може бути ін’єктований повторно, в дозах не більше 1 / 3-1 / 2 від початкової дози. При цьому загальна доза препарату не повинна перевищувати порогу безпеки: 30 мг / кг для собак і 72 мг / кг для кішок; у обох видів тварин мінімальної летальною дозою є 100 мг / кг. Тривалість наркозу становить від 20 до 60 хв.

Вихід з наркозу: Анальгетична дія Золетіла більш тривала, ніж викликається хірургічний наркоз. Вихід з наркозу поступовий (2-6 годин) і спокійний за умови відсутності шуму і яскравого світла. У випадках передозування, а також у дуже молодих і старих тварин період відновлення більш тривалий.

Протипоказання

Золетіл протипоказаний тваринам з захворюваннями підшлункової залози, при виражених порушеннях серцево-судинної і дихальної систем, гіпертонії. Тваринам із захворюваннями нирок дозу препарату слід знизити. Золетіл проникає через плаценту і може викликати пригнічення дихання у плода.

Побічна дія

При введенні високих доз або непереносимості золетіла може виникнути апное. Під час пробудження може спостерігатися блювота, надмірна салівація і бронхіальна секреція (якщо не була проведена премедикація атропіном), мимовільне посмикування м’язів, гіпертонія, ригідність м’язів.

При передозуванні проводять штучну вентиляцію легенів. Інші симптоми усувають за допомогою симптоматичної терапії.

Особливі вказівки

Одночасне застосування золетіла і хлорамфеніколу пролонгує анестезію у кішок в середньому на 30 хв.

Одночасне застосування золетіла з фенотіазином (ацепромазін) викликає пригнічення дихання та серцевої діяльності. При одночасному застосуванні золетіла з барбітуратами або інгаляційними анестетиками дозу останніх слід знизити.

Умови зберігання

Список Б. 2 роки з дня виготовлення при температурі від +5 до + 20 ° С. Розчин зберігають 8 днів в темному місці при температурі + 4 ° С, при кімнатній температурі – 24 години.

Виробник

Virbac, Франція